Цьогоріч увесь світ відзначає 207 річницю дня народження Тараса Шевченка
Тарас Шевченко. Його ім’я стало символом України. Його називають провісником нового життя, народним пророком, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу, тому й залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до роду. Духовну велич і красу українського слова він підніс на найвищу височінь. Тарас Шевченко був, є і навіки залишиться найголовнішою особистістю у становленні нашої держави.
9 березня 1814 Р. Народився Тарас Григорович Шевченко, український поет, художник, мислитель.
Тарас Григорович Шевченко, народився у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії (тепер це Черкаська обл.) 9 березня (за старим стилем 25-го лютого) 1814 р. Його батьки були кріпаками багатого поміщика В.В.Енгельгардта, незабаром переїхали до сусіднього села Кирилівки.
Вчився у дяка, служив козачком у панському дворі. Непереборне бажання малювати оберталось для Шевченка часом кумедними, а часом й трагічними інцидентами.
Прибувши 1831 року із паном до Петербурга, був відданий на 4 роки в учні до живописця Василя Ширяєва, адже пан Енгельгардт хотів мати свого «покоєвого художника». У складі артілі Ширяєва Шевченко бере участь у розписі Великого театру як підмайстер-рисувальник.
Білими ночами, у вільний від роботи час, молодий Шевченко ходить до Літнього саду, змальовує статуї і починає писати вірші.
1838 року впливові покровителі Шевченка, серед яких – художник Карл Брюллов, поети Василь Жуковський та Євген Гребінка, викуповують молодого поета з кріпацтва. Пан погодився відпустити кріпака за немалу на той час суму – 2500 рублів. Щоб її здобути, Карл Брюллов написав портрет Василя Жуковського – вихователя спадкоємця престолу, і портрет розіграли в лотереї, у котрій взяла участь царська родина.
Здобувши волю, Шевченко стає студентом Академії мистецтв у Петербурзі. Завдяки високому рівню підготовки його зараховують одразу до четвертого класу. Невдовзі він стає одним із улюблених учнів Карла Брюллова.
1840 року виходить його перша поетична збірка «Кобзар», до якої увійшло 8 поезій. Книга розходиться за два тижні та здобуває шалену популярність. Окремими виданнями вийшли поеми «Гайдамаки» (1841) та «Гамалія» (1844).
Двічі побував в Україні (1843, 1845). Враження від подорожей вилились у рукописну збірку «Три літа».
1845 року закінчив Петербурзьку Академію мистецтв.
З 1846 року у Києві читав вірші із рукописної збірки «Три літа» на засіданнях Кирило-Мефодіївського братства. Був заарештований у 1847 р. та ув’язнений у казематі в Петербурзі. У цей час створює цикл віршів «В казематі». Шевченку виносять найсуворіший вирок серед усіх братчиків через зміст «возмутительных стихов» «Трьох літ» – пожиттєва солдатська служба. Його висилають в найвіддаленіші куточки Російської імперії.
Не зважаючи на заборону писати та малювати, Шевченко створює чотири захалявні книжечки, декілька поем, починає писати повісті російською мовою, а також створює численні малюнки олівцем, сепії, акварелі, вправляється у скульптурі.
Після смерті Миколи І у 1855 році здійснюється амністія в’язнів. Але Шевченко звільняється аж через два роки лише завдяки наполегливим клопотанням друзів.
1859 року востаннє вирушає в Україну, проте його втретє арештовують і повертають до Петербурга. За останні три роки життя, не зважаючи на підірване здоров’я, активно займається просвітницькою діяльністю: надихаючи своїм прикладом представників української інтелігенції в Петербурзі, готує до друку «Буквар» для вечірніх шкіл (який виходить накладом 10 тисяч примірників коштом автора), разом із іншими учасниками петербурзької громади готує до випуску перший номер журналу «Основа». 1860 року першим у Російській імперії здобуває звання академіка гравюри.
Прожив 47 років і один день.
Помер 10 березня 1861 р. від хвороби серця.
Над домовиною Шевченка в Академії мистецтв виголошено промови українською, російською та польською мовами. Поховали поета спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі. 26 квітня 1861 року домовину із тілом поета поїздом повезли до Москви. На Україну труну везли кіньми. До Києва прах Шевченка привезли 6 травня увечері, а наступного дня його перенесли на пароплав "Кременчуг". 8 травня пароплав прибув до Канева, й тут, на Чернечій (тепер Тарасова) горі, поета поховали. Над ним насипали високу могилу, вона стала священним місцем для українського та інших народів світу.
Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Тараса Григоровича. Діаметр кратера Т. Г. Шевченко – 137 кілометрів.1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість — 1256, розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах.
В Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка.
Український майстер Микола Сядристий створив найменшу у світі книжку "Кобзар", розміром трохи більше половини квадратного міліметра. Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. Надзвичайно талановитий український поет і художник, прозаїк і етнограф, вільно працювавший як українською, так і російською мовами,